Математика війни – це не лише про кількість… або Чому надважливо провести уніфікацію БПАК

Валерій Чуркін, заступник міністра оборони України

Масове застосування нових інструментів війни, зокрема безпілотників різного призначення та радіусу дії, призвело до переосмислення пріоритетів в арсеналах озброєння не лише української армії, а й армії ворога. Тенденції нині очевидні: безпілотні системи займають авангардну позицію в архітектурі озброєнь провідних армій світу.

У 2024 році Міноборони України допустило до експлуатації понад 330 (!) нових зразків безпілотних систем вітчизняного виробництва (БпЛА та НРК). Роком раніше – 75 зразків. Це для розуміння динаміки.

Зважаючи на результати роботи безпілотних систем і стрімке зростання їхньої ролі на полі бою, стає очевидним: підсумок протистояння значною мірою залежатиме від здатності швидко, масштабно та системно нарощувати виробництво новітніх інструментів війни.

З огляду на нерівні умови сторін у кількості солдатів, стволів, техніки, Україна зробила ставку на розвиток військових технологій як асиметричну відповідь на значну перевагу ворога. У секторі безпілотних систем ми здійснили серйозний прорив. Понад 95% БПЛА, які нині застосовуються на фронті, — українського виробництва.

Втім, не лише ми вкладаємося в новітні зразки озброєння. Агресор теж активно розвиває свій ВПК. У 2024 році Кремль виділив понад 1 трлн. руб. на розвиток і модернізацію виробничих потужностей ВПК. Попри економічні санкції російська військова промисловість досі виробляє майже увесь перелік озброєння – від стрілецької зброї до літаків та високоточних ракет. А виробництву безпілотників різного призначення у росії надається адресний пріоритет.  

Україні критично важливо виграти цей технологічний спринт. Чим більше нових інструментів війни – тим більше спроможностей у наших воїнів на полі бою. Пріоритетну увагу необхідно зосередити на випуск відносно дешевих та ефективних засобів ураження. Маємо завдавати масштабних втрат ворогу меншими затратами.

Слід розуміти, що математика війни, це не лише про кількість. Необхідно об’єктивно оцінювати ефективність  застосування зброї на фронті. Наразі в підрозділах використовується чимало дронів схожих за функціоналом, але які відрізняються комплектуючими, системами управління, боєприпасами. Ці БПЛА розробляються і постачаються різними підприємствами. Звідси і така мультиверсійність застосованих технологічних рішень, компонентної бази  тощо. І це створює виклики.

Так, можна говорити про плюси такого розмаїття — мовляв, ворогу складніше створити єдиний алгоритм протидії. А в разі зниження ефективності певного зразка, його можна швидко замінити іншим. Але практика війни доводить, що в умовах інтенсивних бойових дій декілька місяців – це еволюційний проміжок. За цей період ворожі інженери встигають зорієнтуватися і віднайти робочі способи протидії.  І якщо зразок втрачає бойову ефективність, постає питання: чи варто витрачати ресурси на його постачання?

Ще один виклик великого різноманіття БПЛА— навчання операторів. Коли надходять нові зразки дронів, оператори змушені заново опановувати техніку, проходити допідготовку щодо особливостей пілотування, технічного обслуговування. Розмаїття моделей істотно ускладнює процес.

Різні компоненти, різні протоколи, відсутність єдиних стандартів — усе це знижує ефективність застосування навіть найкращих технічних рішень.

До речі, росія вже пройшла через етап технологічного різнобарв’я. Сьогодні в них є обмежений, але уніфікований перелік дронів у кожному сегменті, і саме ці моделі вони технічно вдосконалюють та  масштабують.

І тут маємо говорити про уніфікацію.

Коротко: це оптимізація кількості типів засобів однакового функціонального призначення. Це не про шаблонизацію чи ліквідацію конкуренції — це про стандартизацію, яка дозволяє масово виробляти найкращі зразки.

Оптимальний варіант — десятки уніфікованих зразків дронів у певних категоріях замість сотень різних. Це дозволить  виробляти більше кращих зразків безпілотників за нижчу ціну, .швидше і якісніше навчати дронарів. У підсумку – підвищення ефективності підрозділів БПЛА.

Процес уніфікації може бути поетапним. Наприклад, за складовими: рами, двигуни, плати ініціації, системи управління, боєприпаси. На кожному етапі визначаються найефективніші зразки, які й закладаються в основу стандартів. Далі — масштабування.

Ми вже працюємо над створенням прозорих і зрозумілих правил, які дадуть змогу виробникам адаптуватися без втрати конкурентоспроможності. Окрема увага — захисту інтелектуальних прав, патентуванню, R&D.

Сьогодні ми маємо реальну можливість разом вибудувати ефективний та найбільш оптимальний механізм уніфікації для подальшого масштабування виробництва кращих зразків безпілотників. І держава і виробники можуть спільно впливати на процес. Головне не втратити цей момент.