Інтерфакс-Україна
17:54 02.04.2025

Автор СЕРГІЙ ТАРУТА

Перемога в обороні Києва: героїзм українців і блискуче командування

4 хв читати
Перемога в обороні Києва: героїзм українців і блискуче командування

Сергій Тарута, народний депутат України 


Третя річниця Перемоги в обороні Києва. Перемоги, яка зламала плани кремля «Київ за три дні» і поховала безпідставні надії, що українці зустрічатимуть окупанта квітами. Перемога в обороні Києва – одна з ключових подій в російсько-українській війні. 

І цей успіх полягав не тільки в тотальному бажанні українців взяти зброю і захищати Батьківщину (в ті дні мало хто замислювався про ризики для життя), а й у дуже ефективному, блискучому командуванні генерала Олександра Сирського, який очолив Оборону Києва. Дуже добре пам’ятаю ці доленосні дні.

24 лютого, одразу після засідання парламенту, я поїхав зі своїми товаришами і записався в тероборону Голосіївського району в роту Олександра Мартинова, позивний «Механік». Головним моїм завданням тоді була передача того безцінного досвіду з організації оборони, який ми отримали у 2014 році в Маріуполі. Адже тоді для реалізації плану Новоросія путіну потрібно було тільки захопити Маріуполь. І після трагедії в Іловайську, ця мета була цілком реалістичною. 

Після зустрічі з тодішнім Міністром оборони Гелетеєм, я зрозумів, що посилення не буде і ми можемо розраховувати тільки на себе. Тоді ми відпрацювали на практиці будівництво, влаштування, і розташування ліній оборони. На початку повномасштабного вторгнення дуже важливо було вибрати стратегічні позиції для бліндажів і блокпостів, взаємодію між усіма силами оборони, ідентифікацію «свій-чужий», комендантський час, паролі тощо – усе це ми успішно організували в 2014 році. І ось цим досвідом я і хотів поділитися, щоб було менше помилок. 

На жаль, було багато хаотичних ініціатив на вулицях: несистемна роздача зброї без належного контролю, величезні черги у військкоматах, зарахування до підрозділів без належного врахування спеціалізації та навичок кожного охочого захищати свою країну. Багато ініціатив зі створення загороджень і блокпостів подекуди створювали більше проблем для наших підрозділів, ніж для ворога. Також була величезна кількість проблем у створенні підрозділів тероборони: підбір командування, яке б мало знання та досвід, знаходження місця розташування, забезпечення озброєнням, медициною, продовольством та обмундируванням тощо. Велика кількість питань потребувала негайного вирішення. І коли я звернувся до генерала Сирського, він не тільки вислухав мене, а й погодився прийняти в Штабі Оборони в той час, коли в нього цілодобово була розписана кожна секунда. 

Коли я приїхав до Штабу, мене вразило, як швидко було розгорнуто в напівпідвальних приміщеннях роботу всіх підрозділів: оборони та інформаційних систем. На моніторах і картах відображалася не тільки оперативна інформація про постійно мінливу обстановку, а й планування завдань для всіх підрозділів сил оборони. Дивовижний талант командувача був не тільки в чіткій організації управління всіма підрозділами, знайти негайне і найефективніше рішення в постійно мінливій обстановці і дати відповідні директиви, проводити ранкові та вечірні наради, а й у вмінні не ігнорувати багато ініціатив і охочих допомогти (їх були сотні щохвилини), а органічно їх вписати в загальний процес управління. Незважаючи на знемогу, тому що для сну практично не було часу, робота Штабу і командувача була блискучою, і всі рішення були не тільки продуманими, а головне ще й негайними. 

Мої ініціативи щодо блокпостів, комендантської години, створення Координаційного центру в складі всіх сил оборони для обміну інформацією від БпЛА і космосу у взаємодії з командуванням РЕБ і багато інших не відторгалися, а знаходили місце в організації управління оборони. Дивовижний талант генерала Сирського врахувати колективні ініціативи, як від військових, так і від цивільних, і швидко ухвалити найправильніше рішення, постаратися, наскільки це було можливо в тих умовах, забезпечити необхідними ресурсами, спираючись на героїзм наших захисників, був одним із головних чинників нашої Перемоги, якою ми всі пишаємось. 

Перемога в обороні Києва стала переломною подією. Такою, як свого часу в 2014 році стала успішна оборона Маріуполя. Від повномасштабного вторгнення минуло три роки, а росіяни досі на 100% не контролюють жодну українську область. Україна встояла і продовжує чинити опір. Не дозволяйте посіяти зневіру у ваших серцях! Ми уже зробили неможливе. Тримаймо стрій.

 

ОСТАННЄ

МА ШЕНКУНЬ

"Тарифна дубина" США не зламає хребет Китаю

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

AI – круто і дуже корисно, але є три "але"

ОЛЕКСАНДР КАЛЕНКОВ

Збитки замість прибутків, або чому Укрзалізниці необхідно оптимізувати норми продажу металобрухту

МАКСИМ ТКАЧЕНКО

Demining Market: все для безпечного розмінування в один клік

ГАЛИНА ЯНЧЕНКО

Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі

ОЛЕКСІЙ МОВЧАН

Чому держава більше не має "роздавати" майно через схему "невідʼємних поліпшень" за безцінь

ЮРІЙ ЩУКЛІН

Вікно можливостей для України та Польщі: як відновити взаємну довіру завдяки цифровим технологіям

ВОЛОДИМИР БОРЕЙКО

Мисливська культура вбиває

ВІТАЛІЙ КОВАЛЬ

Grain from Ukraine: загальний обсяг поставок перевищив 280 тисяч тонн, нещодавні вантажі прибули до Африки та Близького Сходу

РОМАН ВОЛОШЕНЮК

Аукціони з підтримки ВДЕ: чому в Україні вони поки що не привертають увагу інвесторів?

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА